Казки народів світу |
- Українська казка «Кіт, цап і баран»
- Українська казка «Кіт і пес»
- Українська казка «Кінська сила»
- Українська казка «Кирило Кожум’яка»
- Українська казка «Калиточка»
- Українська казка «Калинова сопілка»
- Українська казка «Казка про чоловіка та Данила-бурмила»
- Українська казка «Казка про чемного кушніра»
- Українська казка «Казка про чарівну пташку»
- Українська казка «Казка про Пливунчика»
- Українська казка «Казка про німу царівну»
- Українська казка «Казка про липку і зажерливу бабу»
- Українська казка «Казка про Кощія Безсмертного»
- Українська казка «Казка про Іванка-дурачка»
- Українська казка «Казка про Івана-богатиря»
- Українська казка «Казка про дідового півника»
- Українська казка «Казка про Бову Королевича»
- Українська казка «Казка про билинку і горобця»
- Українська казка «Іванко на службі у багача»
- Українська казка «Іван-побиван»
- Українська казка «Іван-мужичий син»
- Українська казка «Іван Голик і його брат»
- Українська казка «Зустріч їжака з лисицею і вовком»
- Українська казка «Золотий черевичок»
- Українська казка «Золотий птах і морська царівна»
Українська казка «Кіт, цап і баран» Posted: 09 Jan 2017 04:17 AM PST Жили-були в одного господаря цап і баран. Жили в згоді-злагоді: сіна в'язочку —і ту між собою ділили. А як кого били, то тільки кота Мурлику; він такий злодій і розбійник, все тільки світом вештається та краде, що попало. Сидять собі раз цап і баран та й балакають. Аж тут де не взявся сірий кіт Мурлика, йде та так жалісно плаче, що аж засумували цап і баран, та й питають: «А чого це ти, Мурлико, так тяжко плачеш, на трьох ніжках скачеш?» — «Як мені не плакати? — відповідає кіт Мурлика.— Била мене стара баба, била, била, за вуса крутила, ноги мені поломила!» — «А за яку ж то провину?» — «Що я сам себе не пізнав та й бабину сметану злизав!» І знову заплакав кіт Мурлика. — «Чого ж ти далі плачеш?» — «А того плачу, що як баба мене била, то все говорила: «А до мене їде зять, то що мені замість сметани їсти подать? Хіба,— каже,— цапа і барана заріжу!» |
Posted: 09 Jan 2017 04:15 AM PST Було це чи не було, а зустрілися якось кіт і пес. Пес цілий день гасав луками, допомагав пастухові череду пасти, а ввечері гарно вечеряв, що там давав йому хазяїн, і міцно засипав. От кіт і питає у пса: |
Українська казка «Кінська сила» Posted: 09 Jan 2017 04:09 AM PST Був ґазда і мав дуже худого коня. Доки кінь був молодий, то робив, а як постарівся, ґазда узяв та й нагнав. Іде той кінь лісом та й здибає лева. Лев каже до коня: — Ану поборімся. Кінь каже: — Знаєш що? Ходім до скали та й там поборемося. |
Українська казка «Кирило Кожум’яка» Posted: 09 Jan 2017 04:05 AM PST Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього: |
Posted: 09 Jan 2017 03:59 AM PST Був собі чоловік та жінка, і була у них пара волів, а у їх сусіди — віз. Ото як прийде неділя або свято, то хто-небудь бере волів і воза та й їде чи до церкви, чи у гості, а на другу неділю — другий, та так і поділялись. От жінка того чоловіка, чиї воли, раз йому і каже: — Поведи воли та продай, справимо собі коня та повозку, будемо самі до церкви та до родичів їздити. Та ще, бач, сусіда свого воза не годує, а нам волів треба годувати. |
Українська казка «Калинова сопілка» Posted: 09 Jan 2017 03:56 AM PST Був собі дід да баба. У діда дочка, і в баби дочка. От і пішли вони в гай по ягоди. Так дідова збирає да й збира, да й назбирала повну миску, а бабина візьме ягідку, то і з'їсть. От і каже дідова: — Ходімо, сестро, додому, поділимось. От ідуть да йдуть шляхом, а бабина говорить: — Ляжмо, сестро, відпочиньмо. |
Українська казка «Казка про чоловіка та Данила-бурмила» Posted: 09 Jan 2017 03:51 AM PST Пішов одного разу чоловік у ліс по дрова. А серед цього лісу була поляночка. Якраз по середині полянки і проходила дорога, котрою повинен був іти чоловік. Чоловік сидів на возі та курив люльку. Враз його віз зупинився. Він ніби проснувся, вдарив коня батогом, але той затупцював на місці, настороживши вуха, дивився кудись у ліс. Чоловік зліз із підводи, оглянув поляну. Аж дивиться — на нього суне ведмідь. |
Українська казка «Казка про чемного кушніра» Posted: 09 Jan 2017 03:48 AM PST Був-то на світі чоловік чемний: учтиво заробляв на кусок хліба, а сам був кушніром. Влітку і взимку працював, влітку шив кептарі, а взимку шкіру виробляв. Не дивився він на холод, пробивав собі лід і полоскав шкіру. І при такій роботі одного разу застав його цар. Питає цар кушніра, за яку він плату робить людям роботу, що в такий холод, в зимі, в холодній воді шкіру полоще. |
Українська казка «Казка про чарівну пташку» Posted: 09 Jan 2017 03:43 AM PST Давним-давно жили собі два брати. Одному бог дав семеро дітей, а в другого не було й одної. Хоч спочатку ґаздували оба добре, та пізніше той, що мав семеро дітей, приопав, а бездітний — розбагатів. Та й так разбагатів, що не хоче з бідним знатися, лише з панами, з начальниками, з суддями. Цьому все йде, як по маслу, а бідному хата згоріла, у такі злидні впав, що не може з них вилізти. Але йдуть свята. Перед Новим роком приходить бідний брат до багатого та й просить: |
Українська казка «Казка про Пливунчика» Posted: 09 Jan 2017 02:59 AM PST Невелика хатина, у якій жив вугляр, находилася серед лісу. Одного разу зайшов у той ліс цар на полювання. Цілий день ходив по лісу і нічого не вполював. Вертатись додому було далеко, то і попросився до того вугляра на ніч. — Хатина наша, як бачите, дуже маленька. Та й жінка моя цієї ночі, май же, буде родити. Де ви тут ляжете, щоб переночувати,— не знаю,— звернувся вугляр до царя. |
Українська казка «Казка про німу царівну» Posted: 09 Jan 2017 02:45 AM PST Жив в одному селі бідний чоловік. І було в нього не багато, не мало — дванадцятеро дітей, ще й тринадцята народилася. Коли народилася, треба було охрестити. Сходив чоловік усе село, та кума так і не знайшов: було в селі дванадцять хат, і в усіх він мав уже кумів. До сусіднього села було далеко. Та все-таки чоловік взяв дитину на руки й пустився в дорогу. Застала їх ніч. |
Українська казка «Казка про липку і зажерливу бабу» Posted: 09 Jan 2017 02:40 AM PST Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже; — Ти б старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити. — Добре,— каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс. Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує — липка каже людською мовою. |
Українська казка «Казка про Кощія Безсмертного» Posted: 09 Jan 2017 02:37 AM PST В одного царя був син на ім'я Іван-царевич. Ріс він як з води. На сьомий рік був уже справжнім богатирем. Попросив у батька й матері прощення, сів на доброго богатирського коня і поїхав Їхав, їхав, заїхав в якесь царство, віддав свого коня доглядати, а сам піхотинцем пішов по городу погулять. Іде і дивиться — що за чудо? Коло дерева прив'язаний чоловік, і кожний, хто проходить повз нього, бере лозину і б'є його. Іван-царевич підходить і питається: |
Українська казка «Казка про Іванка-дурачка» Posted: 09 Jan 2017 02:32 AM PST Жили-були собі дід та баба. І було в їх три сини: Грицько — найстарший, Степан — середульший та Іванька — найменший. А старші хлопці дуже не любили свого меншого братика, били його, лаяли, проганяли од себе, насміхалися. Жили вони, жили, баба вмерла. А як прийшов час помирати дідові, то він покликав до себе синів та й каже. |
Українська казка «Казка про Івана-богатиря» Posted: 09 Jan 2017 02:22 AM PST Був собі на світі бідний селянин і мав він двох синів. Один парубок як парубок, а другий зроду на ноги слабий, ходити не може. Якось у жнива пішли всі в поле, зостався слабий сам у хаті. Коли це приходить старець із білою бородою і просить чогось напитися. — Рад би, дідуню, дати вам пити,— каже хлопець,— та не можу встати. |
Українська казка «Казка про дідового півника» Posted: 09 Jan 2017 02:18 AM PST Десь за річкою, за лугом, за низеньким перелазом жили собі старенькі дідусь з бабусею. Нікого на білому світі вони не мали. Навіть корівки чи кізочки у них не було. У дідуся був півник, в бабусі — курочка. Курочка кожного дня несла яєчко. Бабуся продасть яєчко — й виручить гроші на сіль, на мило, на гас. А в діда грошей немає: який йому з півня хосен. Надоїло бабі позичати з свого добра дідові, й каже вона: «В тебе є півник. Най знесе й тобі яєчко». |
Українська казка «Казка про Бову Королевича» Posted: 09 Jan 2017 02:13 AM PST Жив цар Кірбіт Вірзалович і мав собі дочку, дорослу дочку мав. А кругом нього жили два князі, знатні князі, багаті. Одного князя, князя Гвидона, цар любив, а другого князя, князя Додона, дочка любила. От дочка збирається заміж, а батько не хоче віддати за князя Додона, а тільки за князя Гвидона. Дочка ж любить Додона, та що вдієш, воля батькова, як батько скаже, так і буде. |
Українська казка «Казка про билинку і горобця» Posted: 09 Jan 2017 01:42 AM PST Стояла в полі билинка, на ту билинку сів горобець-молодець. — Билинко, билинко, поколиш горобця-молодця. — Не хочу! — То я піду до кіз, нехай тебе з'їдять. Кози, кози, ходіте билинку гризти, билинка не хоче горобця-молодця колихати. — Не підемо! |
Українська казка «Іванко на службі у багача» Posted: 09 Jan 2017 01:38 AM PST Молодий Іванко найнявся одного разу до багача на роботу. Домовилися на один рік. Багач і каже хлопцеві: — За рік твоєї служби дам тобі стільки-то грошей і одну загадку. Якщо ту загадку відгадаєш, то одержиш плату, а не відгадаєш, то нічого тобі не дам. |
Українська казка «Іван-побиван» Posted: 09 Jan 2017 01:34 AM PST Унадивсь колись давним-давно один страшний змій десь у якусь слободу людей їсти та й виїв чисто всіх, зостався один тільки дід. — Ну,— каже змій,— завтра тобою поснідаю. А через ту слободу ішов один бідний хлопець та й зайшов до того діда, проситься ночувати. |
Українська казка «Іван-мужичий син» Posted: 09 Jan 2017 01:30 AM PST Жив колись в старовину цар з царицею. У них замолоду не було дітей, а при старості родився один син. Вони дуже зраділи. Ну, виріс той син, вирішили вони його оженити. А він і каже: — Поки не дістанете мені такого коня, що жар їсть, полум'я п'є, на дванадцять верст земля гуде, як біжить, і листя на дубах осипається,— то я довіку женитись не буду! |
Українська казка «Іван Голик і його брат» Posted: 09 Jan 2017 01:22 AM PST Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам: — Ходімо зі мною до моря, послухаєм, як морські люди пісні співатимуть. От вони і пішли. Ідуть гаєм. Князь і захотів вивідать у своїх синів правди: котрий з них на відшибі буде, а котрий на його царстві хазяйнуватиме. Ідуть гаєм, коли ж стоїть три дуби. Князь глянув та й питає свого старшого сина: |
Українська казка «Зустріч їжака з лисицею і вовком» Posted: 09 Jan 2017 01:06 AM PST Одного разу їжак біг лісом, шукав собі їжі. Назустріч йому мчалась лисичка. їжак, побачивши лисичку, миттю зіжмавсь, сховавсь в свої колючки і лежав нерухомо. Лисичка, побачивши їжака, спинилась і почала його обнюхувать. Не раз сикалась укусить, та щоразу натикалась мордою на колючки. А далі одійшла од нього і каже: «Який ти гарний звірок! Я хотіла полюбуваться на тебе, а ти ховаєшся в свої колючки! Скинь геть свої колючки, ти тоді іще кращий будеш».— «Я не звертаю уваги на те, що мої колючки другим не наравляться, зате я нікого не боюсь, мене вони забороняють од ворогів». Лисичка повертілась, повертілась і побігла далі, їжак розправивсь і теж подався своєю дорогою. |
Українська казка «Золотий черевичок» Posted: 09 Jan 2017 01:01 AM PST Був собі чоловік та жінка, і була в них одна дочка. Мати була гарна, а дочка ще краща. От те дівча ще підлітком було — умирає мати. А вмираючи, покликала до себе дочку та й каже їй нишком: — На тобі, доню, це зернятко, та нікому не кажи, що в тебе воно є. А як прийде тобі лихо, посади його, то виросте з нього верба яра, і що тобі треба буде, йди до тієї верби, то все тобі й буде. |
Українська казка «Золотий птах і морська царівна» Posted: 09 Jan 2017 12:53 AM PST Був цар і мав трьох синів. На старі літа померла його дружина. Як поховали її, то і він занеміг. Було у нього багато слуг, але не дуже довіряв їм, і якось наказав покликати трьох синів. Прийшли сини, а він каже. — Ви повиростали вже, сини мої, то чого мають за мною чужі люди доглядати, коли ви є? |
You are subscribed to email updates from Казки народів світу. To stop receiving these emails, you may unsubscribe now. | Email delivery powered by Google |
Google Inc., 1600 Amphitheatre Parkway, Mountain View, CA 94043, United States |
Комментариев нет:
Отправить комментарий